Каструвати або не каструвати? Ось в чому питання!
Основні не сільськогосподарські тварини, які утримуються у квартирах та приватних будинках – це кішки та собаки. Більшість власників цих тварин не є заводчиками, яким продовження роду важливе, а беруть тварин, скажімо, “для себе”. І ось, одного разу, настає момент коли у вашого вихованця організм досягає статевого дозрівання і починається період статевої активності – еструс (течка). Кішки в цей період починають “кататися” по підлозі і муркотіти, коти, у свою чергу, не тільки співають пісні під вашими вікнами, а й беруть активну участь у котячих боях, у сук тічка супроводжується кров’яними виділеннями, і господарі біжать або в аптеку за памперсами , або в зоомагазин за спецтрусами, а сусідському кобелю в цей час “зносить вежу” тому що він чуючи суку ставати або некерованим, або агресивним. Так от, врегулювати статеву активність можна двома способами: це вагітність та контрацепція.
З контрацептивів найпоширенішими способами є:
1. кастрація/стерелізація. Дуже часто лікарі чують таку фразу “нехай один раз народить, потім стерилізуємо” – давно вже доведено, що в’язка “для здоров’я” це не що інше як МІФ, а не реальність, а от стерилізація до першої тічки знижує ризик онкозахворювань на 99.9%, а також може знизити агресію темпераментних тварин.
2. Оральні та ін’єкційні контрацептиви. З оральних контрацептивів є на рослинній/хімічній основі (не є гормональними, не пригнічують тічку, а надають заспокійливу дію, що дають незначний ефект або взагалі негативний) і оральні – гормональні прерарати, а також ін’єкційні уколи, які містять у складі гормони, що пригнічують статеве полювання . Однак застосування гормональних препаратів викликає такі ускладнення з боку репродуктивної системи, як полікістоз яєчників, піометру, залізисту гіперплазію ендометрію, що в подальшому може призвести до розвитку аденокарциноми ендометрію.
Також встановлено, що при тривалому застосуванні контрацептивних препаратів виникає стійка зміна активності ферментів печінки, що сприяє руйнуванню гепатоцитів та розвитку печінкової недостатності. Всі ці патології можуть розвиватися протягом короткого періоду часу, так і з роками.
Звичайно, говорячи про стерилізацію/кастрацію – це все ж таки оперативне втручання, де є ризики (наркоз, індивідуальна його переносимість, післяопераційні нюанси), але ці ризики зводяться до мінімуму у здорової тварини, яка надійшла на операцію, а не у тієї, яка прийшла з пиометрой, наприклад.
І кілька слів про котів, які мешкають у приватних будинках і перебувають у вільному вигулі. Власники, які досить часто приносять своїх “котів З фронту”, чують про такий діагноз як абсцес, і чують його чи не щоразу після чергової бійки.. і добре, якщо буде просто абсцес, а не мінус очей або ще чого гірше.
І коли пацієнт такий регулярний трапляється, лікар пропонує каструвати, деякі погоджуються чи самі приносять і кажуть “каструйте!”, а ось деяких, а особливо чоловіків-власників, так питання кастрації взагалі лякає чомусь. Часто чую фрази “.. він же чоловік …” або ” … його будуть інші коти ображати …” Так от, хочу донести, що при покусах, утворюються не тільки абсцеси, а можуть передаватися такі захворювання як сказ, що небезпечно для людини, а ще таке захворювання, як імунодефіцит кішок (ВІК/FIV), при якому специфічного лікування немає і вакцини теж немає.