Хвороби серцево-судинної системи у тварин

На сьогоднішній день, за статистичними даними, хвороби серцево-судинної системи у людини посідають чільне місце серед хвороб незаразної етіології та є основною причиною смертності. Ці захворювання трапляються і у дрібних тварин. Серед кішок та собак захворювання серця реєструються значно рідше через те, що дана група захворювань потребує додаткових досліджень, а саме: проведення запису ЕКГ, УЗД серця та рентгенографію грудної клітки. Захворювання серця у собак та котів можна розділити на вроджені та набуті. Вроджені вади виявляються у молодих тварин, це так звані вади розвитку клапанів та судин серця. Перші симптоми починають проявлятися вже до року (задишка, посиніння язика, непритомність). Яскравість прояву клінічної картини залежить від тяжкості патології: від незначних, практично невловимих ознак, до смерті і становлять лише 2,4 % загальної кількості серцево-судинних патологій, наприклад, незарощення баталова протока, стеноз аорти, звуження легеневої артерії. У тварин із вродженими вадами серця тривалість життя значно скорочується. У собак та кішок клінічна патологія серця проявляється пізно, тривало ці захворювання протікають приховано, без порушення гемодинаміки та тривало компенсуються.

Ішемічна хвороба серця, яка часто реєструється у людини, як результат тромбоутворення в коронарних судинах, у тварин зустрічається значно рідше і у тварин картина дещо інша. Перед органічних уражень судин серця у собак випадає лише 20-25 % (переважно старі тварини). Основною причиною коронарних порушень у собак є ангіоспастичний фактор і зниження здатності коронарних артерій до дилатації без стенозуючих змін. Раптова загибель собак реєструється вкрай рідко, причому переважно гинуть тварини старше року. Діагностика стенокардії у тварин за клінічними ознаками утруднена. Напади загрудинного болю у тварин чітко не позначені. Зазначається тахікардія, підвищується артеріальний тиск. При прогресуючій стенокардії тварини менше пересуваються на прогулянці, часто зупиняються. Відзначається часте, поверхневе дихання. Слизові оболонки синюшного кольору. На ЕКГ виявляються зниження чи підйом сегмента S-T щодо ізоелектричної лінії. Реєструється у собак дуже рідко. Використання електрокардіографії при проведенні ранньої діагностики ІХС дозволяє точніше визначити напрямок раціональної терапії хворих тварин.

Придбані захворювання серця у тварин починають реєструвати вже в молодому віці (з 2-3 років), проте найчастіше ці захворювання проявляються у зрілому віці – після 7 років. Частими причинами передчасної загибелі тварин середнього та літнього віку пов’язані з дегенеративними змінами: ендокардіоз мітрального клапана, дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП), гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) та ін. Причому за статистикою у кішок переважає ГКМП. Характерними симптомами хвороб серця є: набряки підгрудка, грудних кінцівок, задишка (важке дихання з відкритим ротом), кашель (у собак), зниження стійкості до навантажень, втрати свідомості, судоми та ціаноз шкіри та видимих ​​слизових оболонок. Причинами розвитку різних патологій можуть бути: генетично успадковані аномалії, вроджені вади серця, втрати крові, тяжкі травми, отруєння, надмірні фізичні та емоційні навантаження, перенесені інфекційні хвороби. Інші захворювання, у тому числі органів дихання можуть сприяти розвитку патологій серця.

Науково доведено схильність окремих порід до різних захворювань серця. Наприклад, ДКМП частіше за інших зустрічається у великих і гігантських порід собак: боксерів, доберман-пінчерів, догів, ірландських сеттерів, сенбернарів та ін. наприклад, кокер-спанієлів, спрингер-спанієлей, такси, йоркширський тер’єр, померанський шпіц та ін. У всіх брахіцефалів (пекінеси, англійські та французькі бульдоги, мопси) є схильність до серцево-судинної недостатності. Серед кішок часто страждають на гіпертрофічну кардіоміопатію (ГКМП) такі породи, як мейн-кун, сфінкси, британські, перські кішки.

Оскільки патології серця розвиваються повільно та без явного прояву клінічних ознак, при проведенні оперативних втручань можуть виникнути ускладнення, пов’язані із прихованою патологією серця та призвести до загибелі тварини. Для оцінки «робочих» якостей серця потрібно проводити комплексне кардіологічне обстеження, яке включає: прийом лікаря, електрокардіографічне дослідження запис електрокардіограми (при необхідності – з навантаженням), рентгенівський знімок грудної клітини, ультразвукове дослідження серця, розширене лабораторне дослідження. Огляд хворої тварини дозволяє оцінити загальний стан тварини зараз: оцінити дихання, пульс, стан слизових оболонок, шкіри, наповнення доступних судин. Аускультація (вислуховування) проводиться з метою оцінити ритм, тони та шуми серця. При діагностиці захворювань серця велике значення мають результати попередніх досліджень, аналізів, препарати, що проводяться курси лікування, дози. По можливості їх потрібно зберігати та пред’являти лікарю.

Електрокардіограма є записом дослідження біоелектричної активності серця, яку можна зберігати, порівнювати з іншими ЕКГ, вивчаючи динаміку хвороби. Цей метод дослідження незамінний у діагностиці порушень ритму і провідності, збільшення відділів серця, порушень електролітного метаболізму та ін. в умовах стаціонарного лікування, тваринам віком від 5 років з метою виявлення прихованих порушень серцево-судинної системи, пацієнтам з інфекційними захворюваннями з метою виявлення вторинних ушкоджень міокарда. Показання до ехокардіографії: шум у серці, зміни серця на рентгенівському знімку, непритомність, порушення ритму. Контроль за функціональним станом органів та систем, впливом на них серцевої недостатності здійснюється за допомогою регулярних аналізів крові, а при необхідності – калу та сечі. Рентгенівський знімок дозволяє оцінити розміри та форму серця, виявити порушення у легенях чи грудній порожнині. При ультразвуковому дослідженні можна побачити розташування, рух, стан різних структур серця ( клапанів, стінок порожнин), тобто. оцінити здатність серця скорочуватися та виконувати свою функцію.

Ми проводимо кардіомоніторинг під час операцій усім тваринам, незалежно від віку. Тваринам старше 7 років, перед операцією наші ветеринарні лікарі рекомендують УЗД серця з доплерографією судин. Монітор G3H дозволяє спостерігати такі фізіологічні параметри стандартної комплектації: ЕКГ; NIBP (неінвазивний артеріальний тиск), SpO2 (сатурація), PR (пульс), RESP (респірація), TEMP (температура). За потреби цей монітор можна укомплектувати модулем для вимірювання інвазивного тиску. Крім числових значень кольоровий дисплей, розміром 8,4 дюйми, відображає три криві ЕКГ, графік респірації, графік насичення крові киснем. Монітор може бути приведений у дію з внутрішньою батареєю та пропрацювати близько години за умови повністю зарядженого акумулятора та вимірювання кров’яного тиску кожні десять хвилин. Кольоровий індикатор тривоги розміщений у середині верхньої частини монітора як серця і супроводжується звуковим сигналом. Монітор дозволяє зберігати для подальшого перегляду всі графіки, зафіксовані протягом доби.

Монітор G3H фіксує аритмію та зберігає 60 останніх сигнальних подій. У клінічному застосуванні медичні професіонали можуть використовувати аналіз аритмії, щоб оцінити умови пацієнтів та дати належне лікування.